Пристрасті навколо "Метро"
Андрій ЛазаренкоЯк ми писали раніше (№1 за 2003 р., “Інвестори приходять й уходять”), вкладати гроші в Україну стає все важче: місцевий бізнес зміцнів, організувався і, незважаючи на конкурентні протиріччя, почав відстоювати спільні інтереси. Уроки, котрі дістали ті українські компанії, що спробували сунутися на закордонні ринки і знайшли там протекціонізм стосовно національних виробників, не минули марно. І нехай офіційні структури продовжують твердити: “Всі інвестори потрібні, всі інвестори важливі”, бізнес-середовище уточнює: “Крім деяких”. До числа таких потрапила й мережа Metro AG, чия діяльність одразу після старту викликала бурхливу реакцію протесту українських торгових мереж. Пролунали звинувачення - магазин Metro “викручує руки виробникам” і демпінгує по відношенню магазинів-конкурентів. Апофеозом стало обговорення ситуації “про безсистемне залучення іноземних інвестицій” в мерії Києва. “Рада готується законодавчо обмежити кількість іноземних торгових центрів у Києві”, - повідомило агентство “Українські Новини”. Ми надали можливість опонентам викласти свої точки зору на проблему. Але рішення про те, чи зміняться інвестиційні пріоритети й політика з наївно-захопленого “Wellcome” на прагматичне американське “Keep out” прийматимуть не вони і не ми...
Ми не хочемо конкурувати з роздрібними мережами: ми працюємо по-іншому і з іншим клієнтом
На запитання відповідає директор ТОВ “МЕТРО Кеш энд Кері Україна” Аксель Лухi:
The Ukrainian: Покупці вам дякують за низькі ціни, а конкуренти - за те, що ви “допомогли побачити глибину маржі, яку може собі дозволити постачальник” (“Бізнес” №36). Я гадаю, що обидві сторони помиляються. Маючи на увазі ваш досвід роботи в інших східноєвропейських країнах, скажіть - за що справді українці можуть дякувати “МЕТРО”?
Аксель Лухi: Наприкінці нинішнього року в 9-ти східноєвропейських країнах (останньою з них стала Україна) працюватимуть 80 торгових центрів METRO Cash & Carry. Причиною нашого успіху є бізнес-концепція: формат “кеш энд кері” доповнює існуючу торгово-дистриб’юційну систему, з якою ми не конкуруємо. Це підтверджує розвиток нашого бізнесу в Росії - тут працюють 4 магазини в Москві і 2 - у Санкт-Петербурзі. Як і в багатьох інших країнах, у Росії ми дістали повну підтримку федеральної і місцевої влади, особливо, мера Москви Юрія Лужкова, котрий розуміє переваги нашої концепції. Протягом найближчих 5 років плануємо інвестувати в Росію 1 млрд євро. І на Україні METRO впроваджує новітні стандарти професійної оптової дистриб’юції. Наші логістика й система управління товаром, низькі експлуатаційні витрати і суворі стандарти - основа нашої конкурентної переваги. Все це також може стимулювати інших оптовиків і ритейлерів підняти власні стандарти. Зрештою, від нашого приходу в країну виграє український споживач. Наша цільова група покупців - малий і середній бізнес. Цим людям ми допомагаємо конкурувати з їхніми більш потужними суперниками, пропонуючи:
1. Різноманітний постійний асортимент товарів під одним дахом,
2 . Якомога низькі ціни,
3. Повний набір необхідних документів разом з товаром (податкові накладні, гарантійні свідоцтва та сертифікати якості). Цей пункт ключовий: METRO працює на підставі принципу прозорості бізнесу і повністю - на 100 % - відповідає українському законодавству, не тільки українським нормам, але й суворішим стандартам, прийнятим у компанії METRO Group. Саме ці стандарти є критеріями вибору товарів і постачальників. Наше завдання - забезпечити найвищу якість і безпеку продуктів харчування, котрі ми реалізуємо. Інакше як би нам вдалося продавати понад 5 тонн свіжого м’яса щодня, у тому числі й у вакуумній упаковці? Те ж стосується і відділу свіжої риби.
Ще одна вигода для наших постачальників полягає в тому, що вони одержують стабільний і надійний канал дистриб’юції з величезним потенціалом, що виходить за географічні кордони України. Ми плануємо продавати товари деяких українських виробників у всій мережі магазинів, що належать METRO Group, спочатку в Східній Європі, а потім і в Західній. Для цього, щоправда, український виробник повинен забезпечити сталу високу якість товару і своєчасність постачання. Щоб уявити собі потенціал мережі METRO Cash & Carry, скажу: торік ми досягли рівня продажів у 24 мільярди євро.
Наприкінці згадаю 550 робочих місць, створених разом з відкриттям першого торгового центру в Києві, і 1600 робочих місць у будівельних компаніях, які споруджували наш магазин.
The Ukr.: Конкурентна боротьба вилилася на сторінки преси під гаслом “Треба об’єднатися проти “МЕТРО”, котрий ламає ринок”. Але думка конкурентів - це ще не думка ринку. Чому мовчать Ваші покупці?
А.Л.: Покупці “голосують” грошима: щодня наш торговий центр обслуговує від трьох до п’яти тисяч професійних покупців. Щотижня в середньому ми відповідаємо на 1 600 телефонних дзвінків людей, які цікавляться нашою бізнес-концепцією. Отже некоректно говорити про те, що покупці “мовчать”.
Ми прийшли в Україну не для того, щоб “ламати” ринок. Я добре пам’ятаю, як перед відкриттям нашого магазину українські ритейлори в один голос заявляли: на цьому ринку місця вистачить для всіх. З цим я згодний. Ситуація зміниться, коли зарубіжні гіпермаркети Auchan, Carrefour та їм подібні прийдуть в Україну, безпосередньо конкуруючи з місцевими роздрібними мережами.
The Ukr.: Кажуть, що МЕТРО просто приніс в Україну стандарти роботи, зручні для покупців, але незручні для існуючих мереж супермаркетів. Це й дратує?
А.Л.: Я не можу коментувати те, що дратуватиме існуючі роздрібні мережі. Це питання до них, а не до мене. METRO приніс в Україну концепцію “кеш энд кері”, котра допомогла нам стати світовим лідером у нашому сегменті протягом останніх 40 років. Це означає, що ми знайшли спосіб задовольняти потребу наших професійних клієнтів у 25-ти країнах, і що нам це вдається.
The Ukr.: Чому новий магазин відкриється в Одесі? Адже купівельна спроможність Донецька, Дніпропетровська вище? Чи правда, що все залежить від того, як вдалося домовитися з місцевою адміністрацією?
А.Л.: Одеса - привабливий для нас ринок, у першу чергу, в зв’язку з великим туристичним бізнесом, котрий стимулює розвиток сегмента HoReCa (готелі, ресторани, кафе) - нашої ключової групи покупців. У наступному році ми плануємо відкрити магазини не тільки в Одесі, а й в Харкові, Дніпропетровську, і другий - у Києві.
Так, підтримка обласної та міської влади - надзвичайно важливий фактор, поки що ми провели конструктивні переговори з губернаторами і мерами цих міст. Єдине, що складно для нас, як і для інших інвесторів, - тривалість одержання дозволів, необхідних для початку будівництва. Це займає більше часу, ніж саме будівництво! Для поліпшення інвестиційного клімату владним структурам слід спростити безліч процедур, особливо відведення земельних ділянок, зменшити бюрократичну метушню. Хочу відзначити, що Київська міська адміністрація нам дуже допомогла при проходженні “дозвільної” процедури.
The Ukr.: Чому все-таки присутня дискримінація покупців, тобто наявність карток, котрі відсікають багатьох? Адже це - козир для конкурентів? Чому незбалансований товарний “портфель”? Багато хорошого (особливо ціни), але деяких покупців не задовольняє вибір аудіо- та відеоапаратури, представлений переважно ТМ “Сатурн” і “Акіра” , а також те, що при відмінному відділі товарів для дітей самих дітей до 10 років туди не пускають.
А.Л.: Спробую відповісти по порядку.
1. Ми не дозволяємо приводити в торговий центр дітей до 10 років, бо намагаємося уникнути можливого травмування малят. Ми працюємо з професіоналами, для яких оперативність обслуговування дуже важлива, і щоб на стелажах завжди були продукти, електрокари постійно курсують по торговій площі.
2. Асортимент формується за попитом цільових груп наших покупців. Ми вимагаємо від постачальників забезпечити постійну наявність товару в магазині, але, як вам, можливо, відомо, з аудіо- і відеоапаратурою в Україні часто трапляються перебої. Особливо це стосується торгових марок класу “А”, котрі ми також продаємо. Тому час від часу нам доводиться змінювати товарні пропозиції, зважаючи на наявність товару в Україні.
3. Ми не працюємо в роздрібній галузі. Хоча преса часто називає нас “супермаркетом” чи “гіпермаркетом”, ми є професійним центром оптової торгівлі, котрий не обслуговує кінцевого споживача. Ми працюємо з професійним клієнтом (магазинами, кіосками, приватними підприємцями, ресторанами, кафе, готелями) - і великими комерційними споживачами - офісами, посольствами, державними установами та іншими структурами. Ми нікого не дискримінуємо. Видача карт клієнта - це механізм, котрий дозволяє нам зосередитися на тих сегментах покупців, для яких і був створений цей оптовий торговий центр. Якщо ви - приватний підприємець, власник ресторану або менеджер по закупівлях, ви можете без проблем одержати карту клієнта і скуповуватися в “МЕТRО”.
Знову ж, ми не хочемо конкурувати з роздрібними мережами: ми працюємо по-іншому і з іншим клієнтом. Це очевидно для кожного, хто хоч раз відвідав наш центр оптової торгівлі.
Виробники хочуть обмежити апетити торгових мереж, а не іноземні інвестиції
Голова Ради підприємців і Голова Спостережницької ради ВАТ “Галактон” Вадим Гуржос
The Ukrainian: Шановний Вадиме Миколайовичу, чому про потенційну небезпеку дій іноземного інвестора “МЕТРО АГ” попереджають посадові особи ВАТ “Галактон”, найбільшого українського молочного виробника, котрий, по-перше, сам продає свою продукцію в магазині “МЕТРО”, і по-друге, належить іноземним (офшорним) компаніям, зокрема Wegneron Investment Limited? Як іноземний власник може бути зацікавлений у національних проблемах України або Києва?
Вадим Гуржос: Ми працюємо на ринку з 1961 року. Власники компанії за цей час мінялися, але незалежно від того, хто тримає акції сьогодні, ми - національний виробник, орієнтований на локального та національного покупця. I весь прибуток ми реінвестуємо в розвиток виробництва. При роботі з нашими торговими мережами ми стикаємося з вимогами платити за місця на полицях, за їхні рекламні акції, збільшувати відстрочку платежів за товар. Але за законом, відстрочка платежів за молоко не повинна перевищувати 5 днів. Мережі вже сьогодні вимагають відстрочки понад 21день, а в перспективі буде, як у Польщі, - 2 місяці.
The Ukr.: Чому небезпека “польського сценарію”, про який ви згадали, не викликала свого часу побоювань у керівництва країни? Маю на увазі лист, виданий наприкінці 2002 року, з вимогою сприяти діяльності компанії “МЕТРО АГ” - великому іноземному інвестору.
В.Г.: Досвід діяльності торгових мереж у Польщі показує, що їхній розвиток будується за рахунок виробників і скорочення роздрібної торгівлі. Це досягається не тільки відстрочками платежів, коли виробник фактично кредитує продавця, а сам змушений брати кредит у банку і знижувати власні прибутки. Є й інші методи:
1. Запроваджувати стандарти щодо групового пакування продукції (за рахунок виробника), що її здорожує і утруднює вхід у мережу невеликим виробникам,
2. виробляти товар під брендами торгових мереж,
3. вимагати збільшених знижок і акумулювати прибуток у мережі,
4. погоджувати відпускні ціни з мережами. У Польщі в нашій галузі прибутки вже впали до 1-2 % внаслідок домінування мереж у торгівлі. Показовий випадок у м. Ольштині (населенням 160 тис. осіб), де спорудження третього в місті супермаркета викликало масові протести жителів і пікетування будівництва. Влада була змушена зупинити проект. Аналогічні проблеми виникли в 2002-му на Кіпрі. А чому “польський сценарій” не викликав побоювань у керівництва країни? Питання, мабуть, без відповіді.
The Ukr.: Чому низькі ціни “МЕТРО”, проти яких виступають їхні конкуренти, є “злом” для всього суспільства, зокрема численних покупців? Адже саме інтереси більшості, а не купки власників національних мереж повинна відстоювати міська влада.
В.Г.: “Злом” є не ціни, а механізми, котрими вони досягаються. Поки що ці механізми спрямовані проти виробника і на користь торгових мереж, диктат яких росте пропорційно їхньому обороту. Необхідний закон “Про торгівлю і торгові мережі”, котрий має регулювати питання відстрочок платежів, фінансування акцій, виробництва товару під марками мереж тощо та визначати стосунки між виробниками, мережами і роздрібними торговцями. Це не проблема іноземних інвесторів, і “МЕТРО АГ” зокрема, з яким ми працюємо й інвестиції якого тільки вітаємо. Саме тому ми - Рада підприємців при Кабміні - й ініціювала розробку цього закону сьогодні, щоб не було соціальних потрясінь завтра, коли частка мереж у загальному торговому обороті зросте багаторазово. Як у Польщі.