IННОВАЦIЙНI ПРИСТРАСТI
Олександр Рожен
По вулканiчних поштовхах, якi йдуть iз Кабмiну, по гарячому iнтересу, котрий виявляють досить впливовi кола до можливостi "покерувати" процесом iнновацiйної полiтики, по реакцiї ЗМI можна зробити висновок, що українська бiзнес-елiта ясно вiдчула: наступний етап нагромадження серйозних капiталiв в Українi буде пов'язаний iз грою на полi iнновацiйної економiки.
Якими будуть правила цiєї гри? Хто стоятиме бiля джерел фiнансових потокiв, котрi регулюють iнновацiйнi процеси? Нарештi, хто дiстане важелi впливу на науково-iнженерну елiту, яка створює найбiльш ходовi товари на ринку? Щоб дiстати вiдповiдi з перших рук, я звернувся до голови правлiння Української державної iнновацiйної компанiї (УДIК) Володимира Рижова.
Герой цього iнтерв'ю - вчений i водночас людина, котра займає вiдповiдальну посаду. Зовнi Володимир Леонiдович дуже врiвноважений, впевнений у собi, не боїться гострих запитань - доволi рiдкiснi якостi серед тих, хто сидить у високих кабiнетах. Тому й розмова почалась без преамбул, з прямого запитання.
The Ukrainain: Володимире Леонiдовичу, як вам спало на думку зайнятися iнновацiями, адже на цьому грунтi "погорiв" й споганив репутацiю не один чиновник.
Володимир Рижов: Менi вже 54 роки i я собi вже все довiв. За орденами й званнями не ганяюся, оскiльки побував на рiзних посадах. Добре розумiю, що обставини можуть зiграти проти мене. Однак є причини, котрi примусили звернутися саме до цiєї сфери. Головна - при правильному пiдходi до справи не буде складно перейти вiд iндустрiальної економiки до постiндустрiальної. Так, уже десять рокiв у нашiй країнi не було комерцiйної вiдповiдальностi за iнновацiйнi проекти, тому сьогоднi 93 % їх зiрвано. Я прагну зробити так, щоб наша компанiя несла економiчну вiдповiдальнiсть за iнновацiйний проект. Для цього передусiм хочу подолати релiктове ставлення до iнновацiйних коштiв, котрi нiбито можна взяти i не думати про те, як їх вчасно повернути. Крiм того, слiд усунути таку нашу бiду, як невмiння займатися маркетинговими дослiдженнями.
The Ukr.: З чого почнете?
В. Р.: З будiвництва iнновацiйної iнфраструктури. Не годиться, що в країнi iснує лише одна-єдина iнновацiйна компанiя, що немає жодного iнновацiйного або венчурного фонду! Дивно, але немає й регiональної чи галузевої такої компанiї або фонду.
The Ukr.: У нас фiнансується переважно бiзнес, що швидко обертається. Зважаючи на це, невже ви зможете вести ефективно справи?
В.Р.: В Українi є умови, здатнi скоротити великий термiн. Хоча б такий приклад. Ви бачили українськi побутовi прилади, якi б користувалися попитом? Виробництва багатьох товарiв народного вжитку просто немає. I якщо з'явиться їхнiй масовий виробник, вкладенi iнновацiйнi капiтали повернуться не через 5 - 7 рокiв, а значно швидше.
Але для цього нам треба чесно визнати, що ми далеко не все можемо зробити самi. I визнавши це, давайте зробимо наступний крок - на нашi найбiльш перспективнi науково-технiчнi проекти запросимо до спiвробiтництва компанiї (як iноземнi, так й вiтчизнянi), котрi мають вiдповiднi технологiї, технiку, щоб довести проект до реалiзацiї на ринку.
The Ukr.: В українському суспiльствi зрiє усвiдомлення того, що успiшно вийти на зовнiшнiй ринок можна лише з товарами глибокої переробки. Чи маєте такi честолюбнi плани?
В.Р.: Вже уклали договори з iноземними компанiями на дуже перспективнi проекти. В усьому, що стосується участi iноземцiв, головна умова - здати пiд ключ i сертифiкувати виробництво за європейським стандартом. Наша продукцiя, котра вироблятиметься в Українi на iноземному обладнаннi, повинна бути такої якостi, щоб її купили в будь-якiй точцi земної кулi.
Втративши власний ринок по самих ходових товарах, ми його за рахунок тiльки вiтчизняної науки й технiки не вiдвоюємо. Бiльше того - захiдний ринок через низькi цiни вб'є український. Треба зрозумiти: наша наука ще не готова забезпечити суттєво дешевший i якiснiший продукт. Слiд якнайшвидше припинити завозити i розпочати самим виробляти те, що споживається в країнi.
The Ukr.: Виникає питання етики в бiзнесi. Чи зможуть бiзнесмени нової хвилi, прибiчником якої ви виступаєте, зробити бiзнес чесним, а не шахрайським, яким вiн часто був пiд час попередньої хвилi накопичення?
В.Р.: На жаль, пройдисвiти першими прийшли в український бiзнес i досить вiдчутно обiбрали країну. На цьому виросли й "новi" українцi. Цей специфiчний контингент вiдштовхнув од нас європейцiв, з'явилося взаємне недовiр'я. На щастя, захiднi пройдисвiти до нас уже не лiзуть, зрозумiли - на нашiй територiї безкарне грабування закiнчилося. Тепер до нас приглядаються зовсiм iншi люди, починається нормальний бiзнес. Звичайно, вiн рiзниться вiд європейського хоча б тим, що на Заходi на першому мiсцi стоїть закон, а українець вирiшує завдання - як пройти мiж його статтями. Це триватиме ще довго, але симбiоз європейця та українця вiдкриває унiкальнi можливостi: одержимо якiсний, надiйний бiзнес.
The Ukr.: Побутує думка, що iнновацiйна справа - для особливо "посвячених", а всiм iншим туди й носа не слiд потикати. Ви так не вважаєте?
В.Р.: З такою точкою зору я активно борюся. Бо вона - один з елементiв димової завiси, за допомогою якої дехто перетворював iнновацiйнi фонди на дiйну корову. Тепер слiд зрозумiти - темрява в iнновацiйнiй справi закiнчилася, починається звичайна вiдкрита економiчна дiяльнiсть з модернiзацiї нашої промисловостi. Всiєї!
The Ukr.: До цього часу значнi кошти для iнновацiйних проектiв в Українi рухалися двома шляхами: грошi або забирали, щоб покрити дефiцит бюджету, або використовували (коли щось поступало) не по-господарськи. Як буде - у зв'язку з вашими оптимiстичними планами - тепер?
В.Р.: Є можливiсть того, що Нацiональний банк продаватиме свiй гривневий ресурс лише пiд перевiрений проект з гарантiями, забезпеченням, експертизою. Якщо ми приходимо до висновку, що проект справдi хороший, його ще перевiрить комерцiйний банк, який купить кредитнi ресурси в Нацбанку для фiнансування проекту. Тобто буде подвiйний контроль. I буде прибуток. За цi слова я вiдповiдаю. Принаймнi, доки я голова компанiї.
Iнновацiї в цифрах
Спiввiдношення, колись вiдкрите пивоварами: "20 % населення споживає 80 % пива" стало класичним визначенням для будь-якої дiяльностi - саме така пропорцiя дає уявлення про спiввiдношення кiлькостi най-бiльш активних людей i результатами їх дiяльностi.
Дивно, що цей закон буксує при визначеннi результатiв iнновацiйної дiяльностi - всього 15 % населення свiту, яке припадає на найбiльш розвинутi країни, витрачає 90 % свiтових коштiв на iнновацiї та розробку сучасних технологiй.
Iнновацiї в Українi ще бiльш дивують - частка нашої країни в свiтовому об'ємi торгiвлi наукоємною продукцiєю складає тiльки 0,1 %. Це майже на порядок менше частки сусiдньої Польщi. За даними Державного комiтету статистики України ("Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть в Українi") станом на 01.01.2001 року, пiдприємствами i органiзацiями України укладено 271 лiцензiйна угода. Територiя їх дiї поширюється на 27 країн свiту.
Бiльше двох третин загальної кiлькостi лiцензiйних угод укладено з пiдприємствами України. Iз зарубiжними лiцензiатами укладено 78 угод, в тому числi з пiдприємствами i органiзацiями Росiї - 24, Польщi - 11, Сполучених Штатiв Америки - 7.
В останнi роки в Українi найбiльш активно iнновацiйна дiяльнiсть велась пiдприємствами нафтопереробної (45 %), медичної (41 %), газової i мiкробiологiчної промисловостi (по 38 %), чорної металургiї (33 %) та машинобудування (29 %).
Етичний бiзнес
Як вважає професор Володимир Щелкунов, президент Українського нацiонального комiтету Мiжнародної торгової палати, "... дуже цiкаву й прозору схему здiйснення iнновацiйних проектiв запропонував голова правлiння УДIК Володимир Рижов. Згiдно з цiєю схемою, грошi постiйно працюють i використати їх не за призначенням немає можливостi.
Це прогресивна форма, котра дозволяє нашим пiдприємцям без початкового капiталу вирватися на ринок передового обладнання i випускати високотехнологiчну продукцiю. У бiзнесменiв з'явиться можливiсть використати переваги України: дешевi робочу силу, електроенергiю, транспортнi витрати (вони поки що у 3 - 5 разiв меншi за європейськi). У нас є чимало розробок, якi ми самi не можемо впровадити у виробництво, але партнери за кордоном зацiкавленi в їхнiй реалiзацiї. I це можна здiйснити спiльними зусиллями.
Ранiше ми не були готовi анi морально, анi органiзацiйно, анi полiтично до того, щоб використовувати свої переваги. Так, ми не "задiяли" квалiфiкованих програмiстiв, i Україна втратила на цьому мiльярди доларiв. Фахiвцi були, а системи їхнього включення до свiтового ринку не було. Те саме можна сказати про наших чудових матерiалознавцiв, зварникiв... А от Iндiя вчасно зорiєнтувалася й заробляє тiльки на написаннi комп'ютерних програм мiльярди доларiв. Пiвденна Корея пiдняла буквально з нуля атомну промисловiсть i багато iнших напрямкiв, доки ми сперечалися, чи слiд добудовувати два атомнi блоки.
Там, де не встигли i не зрозумiли ми, розiбралися iншi - з країни "вимило" кращих програмiстiв, учених, бiофiзикiв. Лишається тiльки дивуватись, як ще залишилися школи академiкiв Костюка, Кришталя, Кордюма та iнших видатних науковцiв, якi волiють працювати тут i навiть знайшли способи фiнансувати свої напрямки".
Український Банк Реконструкцiї та Розвитку (УБРР)
- Назрiла необхiднiсть створити УБРР, - вважає голова правлiння УДIК Володимир Рижов, - це обов'язковий елемент i учасник модернiзацiї виробництва, розвитку нашої економiки. Нинi склалася унiкальна ситуацiя, коли в Нацбанку є кредитний ресурс, який можна спрямувати на iнновацiйнi проекти. Кошти, котрi має УДIК , можуть стати основою для створення статутного капiталу УБРР. Разом iз ним iнновацiйнi компанiї та фонди покриють необхiдними фiнансовими ресурсами все - вiд розробки iнновацiйних проектiв, проведення модернiзацiї до конкретного випуску конкуренто-спроможної на свiтових ринках продукцiї. Це неминуче!
I Президент, i прем'єр-мiнiстр, i голова Нацбанку, i Наглядова рада Нацбанку, i вiце-прем'єр з питань економiки цю iдеологiю пiдтримують. Лишилося тiльки правильно й органiзовано провести процедуру.
Поки британцi тримаються осторонь
Змiївська ГРЕС у 40 км вiд Харкова - одна з найпотужнiших в Українi. Вона працює на привiзному вугiллi з Донбасу. Але котли старi, турбiни допотопнi, багато кiптяви. Сюди прийшла фiрма Сiменс, i почалася реконструкцiя. Нiмцi дали кошти на будiвництво, обладнання, забезпечують пiдготовку вугiлля, екологiчний захист. Буде чудова станцiя, працюватиме не гiрше за будь-яку нiмецьку.
З iнших цiкавих проектiв хотiлося б вiдзначити iталiйський - фiрма "Iвеко" успiшно працює в Українi. Особливо вдало в них розвиваються стосунки iз "Мотор-Сiччю". За допомогою рiзних iноземних фiрм побудованi ще деякi нашi фармацевтичнi пiдприємства. I також добре працюють.
"А от британцi дуже обережнi в Українi, дуже, - додає Володимир Рижов. - Вони зайшли сюди компанiєю JKX Полтавська нафтогазова компанiя. Рокiв п'ять чи шiсть тому я трохи займався цим, i сказав їм: "Ви так оформлюєте договори на розробку газових родовищ, що матимете головний бiль". Справдi, сьогоднi вони судяться i з мiсцевою адмiнiстрацiєю, i з НАК "Нафтогаз", чого там тiльки немає. Хоч спочатку нiщо не вiщувало ускладнень, компанiя видобувала газ. Все могло бути добре.
"Бритиш Петролеум" також багато збиралася зробити в Українi. А в пiдсумку органiзувала лише кiлька бензоколонок. Для такої фiрми обмежитися цим просто ... незручно. Таке поле дiяльностi! Адже Днiпровсько-Донецька западина розвiдана ледь наполовину. Нашi з росiянами проводять буровi роботи, знаходять там нафту й газ хорошої якостi. Британцi, на жаль, ставляться до бiзнесу з нами з великою пересторогою, тому в Українi успiшнiше працюють нiмцi, австрiйцi, iталiйцi, французи".
Чарiвний термошильд
УДIК вже сьогоднi має багато цiкавих i успiшних прикладiв iнновацiйної дiяльностi. Так, компанiя уклала договори з голландцями й канадцями про закупiвлю обладнання з виробництва великогабаритної пластикової тари. Вона сконструйована за принципом Лего - вкладається у певну спiльну конструкцiю i чудово тримається без спецiальних крiплень. Дуже зручно для перевезення й зберiгання банок, пляшок. Ще один проект - стрич-плiвка, котра сама себе приклеює. В нас вона не виробляється, на її закупiвлю витрачаються шаленi грошi.
Ну а предмет гордостi компанiї - спорудження заводу для виробництва особливої фарби - термошильда (у перекладi "термощит"). Тонкий її шар добре тримає тепло. Вона гнучка. Не ламається. Вона являє собою мiкроскопiчнi вакуумованi пузирчики. Кiлька її шарiв забезпечують прекрасну термоiзоляцiю. Фарбу наносять на бетон, сталь, шпалери.
В Українi близько 50 мiльйонiв квадратних метрiв бетонних споруд. Якщо на них подивитися взимку з лiтака з допомогою iнфрачервоного приймача, то побачимо, що будинки просто свiтяться, вiддаючи тепло у простiр. А варто покрити термошильдом стiни, i в квартирi буде тепло. Фарба не вигоряє протягом багатьох рокiв, гарантiю дають на 15 лiт, але вона може прослужити й довше. Причому, вона втричi дешевша за аналогiчнi вироби, якi зараз виготовляються. Ось що таке справдi революцiйна технологiя.
У нас постiйно риють вулицi й утеплюють теплоцентралi. Щоб позбутися цього, слiд налагодити виробництво великого розмiру пластикових труб для каналiзацiй i теплоцентралей, покривати їх тим же термошильдом. Не буде потрiбна жодна скловата - пофарбував трубу й забув.
Зараз почали випробовувати намети для Мiнiстерства надзвичайних ситуацiй, просякнутi термошильдом. Фактично намет перетворюється на теплий дiм. Є ще чимало прикладiв перспективного застосування цiєї фарби.
Проект пiдтримав Комiтет по енергозбереженню. Аби забезпечити Україну i навiть експортувати термошильд за кордон, потрiбен порiвняно невеликий завод на 250 робочих мiсць. Пiдраховано, як розвиватимуться подiї далi. Виявилося, що фiзично не вдасться пофарбовувати протягом року бiльше 3 мiльйонiв квадратних метрiв стiн через вiдсутнiсть ... майстрiв-фарбувальникiв. Приблизно пiдраховано, що утеплення бетонних коробок i дахiв дозволить скоротити в Українi витрачання газу на 4 мiльярди кубiв щороку. Прогнозується також величезний попит на термошильд у дачникiв. Лiтнi будиночки можна утеплити й продовжити дачний сезон на два мiсяцi. Залiзний гараж, вкритий термошильдом, не поступатиметься цегляному.