ПАНОВЕ, ЗАБЕРIТЬ "КОНВЕРТИ"!
Олександр Рожен
Богдан Футей - суддя Федерального суду претензiй США. Вiн українець за походженням, тому часто вiдвiдує Україну i спiлкується з журналiстами. Йому ставлять запитання, що хвилюють українську пресу. Наприклад, чи доводилося суддi зустрiчатися в Америцi з "телефонним правом"?
Довiдавшись, що в його довгiй практицi не було жодного подiбного випадку, українськi журналiсти продовжують "насiдати": невже суддю нiколи не запрошували до ресторану, щоб замовити слово про родича або "хорошу людину"? На це пан Футей пояснює: подiбна пропозицiя у США не може лишитися без наслiдкiв, оскiльки суддя зобов'язаний повiдомити про неї вiдповiднi органи для розслiдування. Залишити таке поза увагою неможливо, оскiльки це може бути й провокацiєю служби нагляду з тяжкими висновками для його кар'єри.
Подiбнi прес-конференцiї глибоко, як нiщо iнше, показують провалля, котре все ще роздiляє судовi системи - нашу i демократичних країн. Хiд судової реформи, з якою так багато надiй пов'язує преса, викликає, м'яко кажучи, здивування i в судової, i у виконавчої влади. Як це було, примiром, з новим Законом "Про судочинство", прийнятим Верховною Радою в лютому ц.р.
Не менше запитань виникає й при аналiзi дiй Мiнюсту, котрi часом викликають почуття "роздвоєностi особи". Трапляється, що шановна органiзацiя пiдтримує проекти про майбутнє судової реформи, котрi взаємно виключають один одного.
Не додає оптимiзму й фiнансування судової системи. Кабмiн пропонує видiлити їй близько 400 млн гривень, що дозволить її працiвникам пересiчно одержувати десь 230 грн. - зарплата нижче прожиткового мiнiмуму в країнi. "Суд - найслабший з органiв державної влади" - пiдбив недавно пiдсумки ситуацiї екс-голова Верховного суду України Вiталiй Бойко.
Нашi громадяни, особливо бiзнесмени, стурбованi тим, що проведення судової реформи створить у судах додатковi незручностi. З цього приводу ми попросили вiдомого українського юриста, депутата парламенту, заступника голови Комiтету ВР з питань правової полiтики Миколу Катеринчука вiдповiсти на декiлька питань.
- Як ви вважаєте, чи не призведе судова реформа до ще бiльшого погiршення роботи суддiв?
- Якщо будь-який громадянин чи бiзнесмен бачить, що, з його точки зору, iснують якiсь перепони для досягнення певного результату, було б бажано, щоб вiн направив лист до парламенту. Народнi депутати з листом ознайомляться, працюватимуть у цьому напрямку. Змiцниться зв'язок мiж парламентом i народом, з бiзнесовим середовищем. Пiд-приємцi можуть пiдказати парламенту, як, на їхню думку, слiд вдосконалити дiюче законодавство, щоб було простiше вести справи. Це природний процес. Тим бiльше, що зараз iнтелектуальний потенцiал парламенту i тих пiдроздiлiв, котрi йому допомагають, на досить високому рiвнi. Отже треба працювати разом!Це називається цивiлiзованим лоббiзмом.
- Чи впевнено ми просуваємося по шляху до цивiлiзацiї?
- У нас немає iншого виходу, якщо хочемо жити в демократичнiй державi.
- Але в країнi є впливовi люди з грошима, котрих, по сутi, не цiкавить судова реформа. Вони й без неї можуть вирiшити будь-яке питання.
- Однак у суспiльствi, в бiзнесi вже визрiло розумiння того, що необхiдно обов'язково домогтися створення ефективної судової системи. Вже зрозумiло: якщо суди не будуть забезпеченi повним бюджетним фiнансуванням, якщо суддi не матимуть нормальної зарплати, то така ситуацiя пiдштовхне їх до прийняття необ'єктивних рiшень.
- Нинiшня судова система викликає в народi сильне роздратування. Скарг на неї безлiч.
- Слава Богу, судова система складається не з однiєї ланки. Якщо ви переконалися у неправомiрностi першої судової iн-станцiї, iснує наступна. Бiльше того, Україна докладає зусиль, щоб стати повноправним членом Європейського Спiвтовариства. Вона вже ратифiкувала кiлька мiжнародних та європейських конвенцiй, котрi дозволяють нинi захищати свої права не лише у вищiй iнстанцiї - Верховному судi України, але й у Європейському судi по захисту прав i свобод людини в Страсбурзi.
- Iснує також об'єктивне питання професiї. Чи скоро судова реформа позначиться на верховенствi права при iснуючiй квалiфiкацiї суддiв?
- Кадрове питання справдi стоїть гостро. Але я знов-таки проти узагальнень, мiй досвiд свiдчить: квалiфiкацiя суддiв вищого ешелону висока. Претензiї, якi на слуху, стосуються нижчих ланок. Коли на посаду приходять люди з малим досвiдом або взагалi без нього, виникають серйознi проблеми. Новий Закон "Про судочинство" передбачає створення Судакадемiї. Вона зобов'язана взяти на себе безпосереднi функцiї щодо пiдготовки кадрiв для судової системи. Це вселяє надiю.
Так, нинi багато що впирається у грошовi резерви. Необхiдно уважнiше стежити за бюджетним процесом. Сподiваюсь, що бюджет на 2003 рiк буде першим, де питання судової реформи набудуть реальних передумов для її здiйснення. Для цих змiн можуть знадобитися не оди-два роки. Але в результатi буде створена судова система, яка засвiдчить про побудову цивiлiзованого суспiльства.
- Iноземнi бiзнесмени часто навiть не звертаються до суду, оскiльки вони вважають, що в нас все одно нiчого вирiшити не можна. В усякому разi без "конверта".
- Справдi, iснує такий стереотип. У деяких випадках вiн обгрунтований, бо iноземець звик у своїй країнi дiставати зважений, у повному обсязi, без затримок правовий захист. Хоч i в їхнiй судовiй практицi є приклади, коли справи розглядаються по кiлька десяткiв рокiв. Та коли доводиться зiткатися iз вiтчизняною системою, в них iнколи виникає, м'яко кажучи, здивування. Єдине, що можу порадити в такому випадку, - не слiд боятися i не треба давати хабарiв, вирiшувати питання так званими "конвертами".
Можу сказати: протягом незначного перiоду становлення нашої молодої держави було напрацьовано певний кадровий та органiзацiйно-правовий потенцiал у компанiях, якi безпосередньо займаються юридичним бiзнесом. Якщо iноземна компанiя або серйозний пiдприємець виношують плани щодо ведення бiзнесу на територiї України й хочуть, аби цей бiзнес був гарантований вiд незаконних посягань, хочуть мати можливiсть захищати свої права в органах судової влади, то я б порадив - слiд звертатися до фахiвцiв. Вони знають наше дiюче законодавство, володiють безлiччю нюансiв, щоб зараз вiдновити порушенi права й не допустити подiбного надалi.
Не слiд узагальнювати - якщо в однiєї компанiї тут щось не вийшло, то так буде i в другої. Отже, в Українi працювати можливо. Слiд розбиратися в кожному конкретному випадку. Коли є законнi пiдстави, я майже на сто вiдсоткiв переконаний: у кiнцевому результатi справедливiсть восторжествує.
В Українi на повний хiд розгорнулася судова реформа. Прийнято новий Закон "Про судоустрiй" (лютий ц. р.), влiтку створенi Касацiйний, Апеляцiйний i Вищий адмiнiстративний суди. Створена Судова адмiнiстрацiя (почне свою роботу з 1 сiчня 2003 р.). 11 листопада обраний новий голова Верховного суду - Василь Маляренко. Його кандидатуру обговорювали в пресi доволi часто, та все ж переважно увага придiлялася - i в ЗМI, i на недавньому щорiчному з'їздi суддiв - питанням фiнансування, точнiше - його убогим розмiрам. Забуто обговорення нового Закону, нових процесуальних кодексiв та iн. Судам не до цього. А отже, i перспективи судової реформи поки що туманнi.