КОМУ ВИНЕН, ВСІХ ПРОЩАЮ
Наталія Григорук
Mабуть, найгірша доля в українському законодавстві cпіткала Закон України "Про податок на додану вартість". Якось у Кабміні один начальник мені сказав, ніби цей документ за 11 років нашої незалежності пережив понад 600 змін. Спробуй простежити! Сум'яття із застосуванням норм свідчить про нагромадження проблем, котрі невідворотно переслідують як самих податківців, так і підприємців.
ДОНАКОПИЧУВАЛИСЬ
На сьогодні ситуація, особливо з відшкодуванням податку на додану вартість (ПДВ) підприємствам-експортерам, підприємствам з іноземними інвестиціями та компаніям-посередникам - досягла точки кипіння. Динаміку зростання таких боргів не приховує і перший віце-прем'єр Микола Азаров. За його словами, в 1999 році платниками податків було заявлено декларацій на відшкодування ПДВ на 9 млн гривень, у 2000-му - 14 млн, а вже в 2001-му - 21 мільярд! Нині сума цього державного боргу, за різними оцінками, - від 3,6 до 6,1 млрд гривень. Найбільше страждають ті, хто переробляє сільгосппродукцію, а також зернотрейдери, які експортують зерно (в них відсутність коштів одразу позначається на експортній спроможності). А ще - металурги, автомобілебудівники, працівники легкої промисловості та багато інших.
На думку співголови податкового комітету Європейської Бізнес-Асоціації Тараса Коваля, в державі відсутня система погашення державних боргів по ПДВ. Найбільш нетерплячі намагаються повернути своє через суд. Потерпають не тільки вітчизняні, а й підприємства з іноземними інвестиціями, котрим, зокрема, відмовлено у праві отримувати податковий вексель при здійсненні експортних операцій. Аби відтягти час розплати, податківці вигадують все нові й нові перепони. Скажімо, в березні 2002 року винахідлива казуїстика податківців породила геніальну урядову постанову: щоб відшкодувати ПДВ, слід надати 5-й екземпляр вантажної митної декларації в 5-денний строк - з моменту, як вантаж перетнув кордон. Та й раніше митники готували цю декларацію півтора-два місяці, нині - мінімум три тижні! Не справляються митники, хоча й мають відповідну базу даних. І жодні аргументи на них не впливають... Це лише найболючіші фрагменти проблеми.
За таких обставин, зрозуміло, важко говорити про позитивний імідж країни, існування сприятливого інвестиційного клімату, успішний розвиток підприємницької діяльності. Адже відомо, що й такими факторами, як неповернення ПДВ, було доведено до банкрутства не один десяток підприємств. Кошти наче є, а насправді - катма. Зрештою, цей спектр проблем позначається і на національній безпеці країни. Цікаво, чи віддасть і яким чином держава заявникам борги по ПДВ? Причому цього свята замість 30 днів дехто чекає по кілька місяців...
БЕЗ НАДІЇ ТАКИ СПОДІВАЮСЬ
Ось як прокоментував цю тему директор Департаменту інструментів економічного розвитку Mіністер-ства економiки та з питань європейської інтеграції Володимир Парнюк:
- На погашення заборгованості з ПДВ в бюджеті на 2003 рік передбачено 1 млрд гривень. Нині наше міністерство спільно з Mіністерством фінансів і Державною податковою адміністрацією опрацьовують проект постанови Кабміну. В документі буде визначено список тих, хто в першу чергу отримає відшкодування. При цьому враховуються критерії: відсутність у підприємства заборгованості перед бюджетом, наявність у платника податку - експортера - обсягу експорту за минулий рік не менше 50 млн гривень, проведення грошових розрахунків з постачальниками.
Передбачається також визначити обсяги відшкодування по місяцях, у територіальному розрізі, по прибуткових підприємствах-виробниках із експортним відшкодуванням та по підприємствах-виробниках, які мають стратегічне значення для держави.
Мільярд гривень спрямовується на вже допущену бюджетну заборгованість, решта сум має бути погашена в наступному році. Ускладнюється проблема тим, що обсяги податкового боргу з ПДВ постійно зростають. За даними Державної податкової адміністрації, борг з ПДВ за 2002 рік порівняно з 2001-м зріс на 3212,5 млн грн, або на 85,5 %. Тож станом на 01.01.03 він дорівнював 6971,3 млн грн, а вже за січень поточного року зріс на 699,5 млн грн.
МЕТА ОДНА, А ІНТЕРЕСИ РІЗНІ
Проте і ДПАУ має до тих, хто бажає отримати відшкодування ПДВ, свої претензії. Надто вже "дістали" податківців фіктивні підприємства-одноденки. Їх досить вдало використовують тіньовики, щоб обдурити держбюджет. Як повідомив перший заступник голови ДПАУ, начальник податкової міліції Віктор Жвалюк, з початку року вже виявлено більше однієї тисячі фактів подання необгрунтованих заяв на відшкодування ПДВ. Таким чином попереджено незаконне вилучення з бюджету майже 270 млн грн.
При цьому Віктор Романович визнає, що проблема повернення ПДВ підприємствам існує, і вона, дійсно, досить гостра. Але він глибоко переконаний, що до її вирішення слід ставитися принципово, в першій черзі мають бути виробники, а не фірми-посередники. Бо останні жодних витрат не понесли, перекупили чиюсь продукцію і продали її по завищеній - у 10-50, а то й більше разів ціні.
- Тому, - запевнив Віктор Жвалюк, - кожну заяву на відшкодування перевіряють спеціальні підрозділи ДПАУ "по всьому ланцюжку". Лише після цього виноситься остаточне рішення. У виробників це питання трохи легше розв'язується. Є продукція, є ціна, і ми вже з початку року тільки за один місяць повернули підприємствам 428 млн грн. Тобто процес пішов.
Загалом бюджетна заборгованість в Україні становить близько 4 млрд гривень. На її погашенні наполягає і Міжнародний Валютний Фонд. Інакше не бачити державі нових кредитів. "Але це проблема не податкової служби, - запевняє начальник податкової міліції ДПАУ. - Зараз ми запропонували Кабміну, який нас підтримав, щоб саме на законодавчому рівні було визначено: в який термін, в яких обсягах, кому першочергово слід відшкодовувати ПДВ. З цього питання є чимало рішень господарських судів, але часто при перевірці з'ясовується: на якомусь етапі задіяна фіктивна фірма, в когось "липова" угода тощо. Ми можемо зараз віддати борги по ПДВ всім заявникам. А що лишиться в бюджеті? І кому віддати? З початку року виявлено 1,5 тисячі фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, викрито 68 "конвертаційних" центрів. З їхніх рахунків до бюджету стягнуто майже 30 млн грн. Тому це питання непросте, воно потребує справді не тільки законодавчого, але й людського підходу.
ЧЕКАЙТЕ, ЧЕКАЙТЕ, ЧЕКАЙТЕ
По-різному можна сприймати відверту категоричність Віктора Жвалюка, бо Закон України "Про податок на додану вартість" діє, ніхто його не відміняв і ніде не сказано про першочерговість погашення заборгованості або якісь критерії відбору "щасливчиків". З іншого боку - податківцям треба наповнювати державну скарбницю. Цей "гордіїв вузол" давно вже мала розрубати прийняттям Податкового кодексу Верховна Рада України, але дебатам не видно кінця. Скільки варіантів цього законопроекту гуляє по країні, не підрахувати. Одна частина нардепів вважає, що "під дах" Податкового кодексу треба звести абсолютно всі постанови, рішення, інструкції, роз'яснення з цього приводу, інша частина і нардепів, і практиків-підприємців щосили опирається такому сліпому податковому витвору, бо не враховуються реалії життя, зміни в макроекономіці...
Недавно міністр економіки та з питань європейської інтеграції України Валерій Хорошковський висловив думку: треба повністю переробити Податковий кодекс. І поки триватиме обговорення, Верховна Рада може приймати його частинами, по узгоджених розділах. Та як би не було, боротьба за прозоре і проєвропейське податкове законодавство в Україні обіцяє бути серйозною - і з боку лобістів інтересів промислово-фінансових груп, і кланів, і держави.