Київські мости: процес пішов
ТЕКСТ: ЛЮБОВ ХАЗАНKілька місяців тому в українській пресі зарясніли статті під заголовками на кшталт: “Київські мости в небезпеці!”. “Вчені вимагають закрити київський міст Патона!”. Та й без такої “артпідготовки” столичні мешканці повсякчас ставали свідками то жахливих автокатастроф, то потрапляли в багатогодинні пробки, що найбільше дратувало тих, хто спізнювався на рейс до Бориспільського аеропорту. Експертна оцінка академіка Л.Лобанова додала жару у вогонь: “Міст імені Патона за проектом має пропускну здатність 10 тисяч машин на добу, а сьогодні він пропускає 71 тисячу! Якщо врахувати, що на його ремонт у міській казні зазвичай грошей немає, то стан цього моста й інших, які з’єднують береги Дніпра, дуже плачевний і небезпечний для руху”.

ВІЗИТНА КАРТКА СТОЛИЦІ
Міст Патона - така ж знакова пам’ятка для Києва, як Ейфелева вежа для Парижа. Євген Оскарович Патон, чиїм іменем названо перший в історії суцільнозварний міст, народився 1870 року в Ніцці, вищу освіту дістав у Дрезденському політехнічному інституті та в Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, у 35 років став професором Київського політехнічного інституту, автором першої у світі монографії з питань електрозварювання, з 1929 року - академік української Академії наук, з 1945 - її віце-президент. Після війни, під час якої було підірвано міст, що з’єднував лівий і правий київські береги Дніпра, спорудження нового моста стало справою життя Патона. Він очолив це будівництво й по його завершенні помер у серпні 1953 року. Через півстоліття, на свій ювілей, міст уславився вдруге завдяки застосованій у ньому унікальній, єдиній у світі системі освітлення, що працює на сонячній енергії.
У планах міської влади, пов’язаних з реконструкцією моста Патона, - переобладнання центральної ділянки набережної, що тягнеться від нього вздовж Дніпра до Поштової площі. З набережної (як і з моста Патона) знімуть трамвай, перетворивши її на пішохідну зону. Під нею прориють тунель, де влаштують паркування для авто. На поверхні ж зведуть готелі, магазини й ресторани. Нагору, до міського центру можна буде дістатися кількома ескалаторами.
Та попри “космічні” зміни на набережній і “косметичні” - на мосту Патона, сполучення між ліво- та правобережжям столиці не набагато поліпшиться. Ще вкрай необхідні щонайменше п’ять мостів.

НАЙАМБІТНІШИЙ ПРОЕКТ
Якщо півстоліття тому майже весь Київ розміщувався на правому, високому березі, то нині бурхливо розвивається й лівий, низинний. Темпи сполучення між ними відстають од темпів розбудови. Київський міський голова Олександр Омельченко обіцяє, що разом з Міністерством транспорту принаймні два з п’яти мостів зведуть протягом найближчих чотирьох-п’яти років. Чи вкладуться в цей термін, залежатиме від наявності робочої сили та коштів. Одне пов'язане з другим. Будуть гроші, повернуться й наші фахівці, що роз'їхалися в пошуках роботи.
Найамбітніший проект - Подільський мостовий перехід через Дніпро на Воскресенський житловий масив. Кабінет міністрів затвердив його техніко-економічне обгрунтування ще 1993 року. Тоді планувалося, що подільська частина цієї гілки пройде під землею. Тепер проектувальники кажуть, що це торкнулося б інтересів цілої низки промислових підприємств, тому метро й автошлях проведуть над цехами по естакаді. Подекуди вона сягатиме 20-метрової висоти. Під землю метро зануриться в районі Русанівських садів на лівому березі.
Яким буде найбільший в Україні міст? Понад сім кілометрів у довжину, двоповерховий. Зверху пересуватимуться поїзди метро (вздовж магістралі передбачено чотири станції), знизу - в шість рядів - автомашини. Міст перетне два дніпровських острови - Рибальський і Труханів. Тема облаштування Труханова острова заслуговує окремої розмови.
УСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ НА ТРУХАНІВ ОСТРІВ
На початку минулого століття Труханів був не околицею Києва, а скоріше місцем “відпочинку” українських буржуа “першого скликання”. Після вдалих оборудок, здійснених у Контрактовому домі на Подолі, київські, полтавські, харківські, катеринославські багатії човнами перепливали на острів, де потрапляли в теплі обійми циганського табору, який зазвичай тут “квартирував”. Ще довго кияни їздили на труханівські пляжі човнами або невеликими катерами, що їх називали через низенькі борти калошами. Коли в спекотний літній день людей набивалося забагато, здавалося, калоша ось-ось зачерпне рудої дніпрової води. Лише десь у шістдесяті роки збудували Пішохідний міст, яким і дотепер користуються столичні мешканці.
Будівництво Подільської магістралі розпочали наприкінці 2003-го саме з Труханова острова - як з “ідейного центру” всієї композиції. Вийшовши з вагона метро на станції “Труханів острів”, приїжджі потраплятимуть у казковий світ розваг і відпочинку. Відкриє двері спорткомплекс для дітей, а також - майданчик для масових занять. Родина відпочине в центрі сімейного дозвілля, підлітки підуть у зал на дискотеку, малюки - в міні-”Діснейленд”, на майданчик атракціонів. Тут можна буде пройти наочний курс географії: на одній з алей розміститься комплекс макетів найвидатніших міст України. Пересуватися островом (загальна площа парку становить 507 гектарів) буде зручно монорельсовою дорогою. А крім метро, сюди можна буде дістатися канатною дорогою. Вона простягнеться від станції метро “Арсенальна” через острови Труханів і Довбичку до виставкового комплексу на станції метро “Лівобережна”. У штатному розкладі Київської міської адміністрації з’явиться нова посада - “губернатор” Труханова острова. За попередніми розрахунками, загальна вартість реконструкції становитиме близько мільярда гривень.

ЩО ЗА ЖИТТЯ БЕЗ ПРОБЛЕМ?
Однак вирішуючи одну проблему, міст може спричинити виникнення іншої: для його зведення доведеться зруйнувати чималу кількість (близько 400) дачних ділянок на Русанівських садах. Це - лише приблизно їхня дев’ята частина, та все одно шкода. Люди обживали ділянку десятиліттями, завозили чорнозем і дерева, зводили будиночки - спочатку більше схожі на “голуб’ятники”, останніми роками - на палаци. Навряд чи міській владі вдасться владнати справу без конфліктів, хоча вона й оголосила, що компенсує втрату наданням не те що рівноцінних земельних ділянок, а навіть вдвічі більших. Можливе також інше розв’язання проблеми, яке обійдеться міській казні дешевше: міст зробить гак метрів на 400 убік, щоб обійти Русанівські сади.
Свого часу чималий резонанс викликала інформація про те, що до спорудження моста залучать турецьких будівельників. Опоненти, серед них - народні депутати, обурювалися: що, в нас не вистачає своїх хороших фахівців? Ще не так давно вони звели такі видатні споруди, як мости Патона, Московський та Південний! Тепер цю інформацію не те щоб спростували, однак і не підтверджують. Кажуть, ніби турецька фірма, залучена до проекту, має зосередитися на пошуку коштів. Справді, за деякими даними, турецька сторона вперше розглянула можливість своєї участі в Подільсько-Воскресенському проекті ще 1997 року, невдовзі затвердила схему фінансування. Однак турки призупинили свою активність через відсутність фінансових гарантій з боку України. Схоже, крига невизначеностей наступної весни розтане.
Хай там як, а напередодні нового 2004 року будівельники забили на Трухановому острові дві перші опори й поставили новорічну ялинку - як символ старту грандіозних робіт.